Відновлення весняної вегетації озимої пшениці є ключовим етапом формування майбутнього врожаю, оскільки активізуються процеси обміну речовин, регенерується коренева система та закладаються елементи продуктивного кущення. Традиційно основна увага у ранньовесняному підживленні приділяється азоту, який стимулює синтез білків, поділ клітин, розвиток листового апарату та фотосинтетичну активність. Фосфор у цей час засвоюється важче через низьку температуру ґрунту (+2…+8°С) та стає доступним переважно з органічних сполук. Це призводить до асинхронності засвоєння азоту, фосфору та інших елементів живлення, що може сприяти подальшому прихованому дефіциту елементів живлення та обмежувати чергові етапи росту та розвитку культури.
У ранньовесняний період рослини озимої пшениці перебувають в умовах низьких температур ґрунту у зоні кореневої системи (+2…+6 °С), що істотно обмежує доступність фосфору з ґрунтового поглинального комплексу. У таких умовах виникає дисбаланс між процесами нарощування вегетативної маси та формуванням і розвитком генеративних органів, що негативно впливає на ефективність використання азотних добрив. Азот є базовим елементом живлення у фазі відновлення вегетації, оскільки: стимулює синтез амінокислот і білків, активує поділ клітин у точках росту, забезпечує формування листового апарату, запускає відновлення фотосинтетичної активності, впливає на формування члеників колосового стрижня. Фосфор, в свою чергу, відіграє ключову роль у період з отримання сходів до повної фази кущення культури, споживання якого відбувається при формуванні певних ґрунтово-кліматичних умов. У цей період фосфор забезпечує синтез АТФ, регулює енергетичний обмін, активує розвиток кореневої системи та сприяє накопиченню цукрів. Засвоєний на ранніх етапах органогенезу фосфор акумулюється в тканинах рослин і має пролонгований вплив, визначаючи інтенсивність ростових процесів, якість перезимівлі, закладання генеративних органів та рівень продуктивності культури в подальші фази розвитку та реалізацію потенціалу врожайності. Отже, період засвоєння азоту і фосфору відбувається асинхронно. Азот здатний засвоюватись кореневою системою вже за температури ґрунту від +2°С у зоні кореневої системи, особливо у нітратній формі, що забезпечує швидке включення елементу в обмін речовин. Натомість засвоєння фосфору є температурозалежним процесом і активізується лише за температури ґрунту не нижче +8°С, а й то ефективна рухомість у ґрунті та доступність рослинам формується переважно за температури +10°С. Враховуючи всі складні фактори та умови засвоєння рослинами фосфору (температура ґрунту, середньодобова температура повітря, наявність вологи і т.п.), а також короткотривалість періоду фази весняного кущення не є доцільним внесення фосфоровмісних препаратів для листового живлення.
Сучасним підходом у вирішенні цього питання є поєднання КАС з органо-мінеральним добривом «ВітаСтар РК+S» та активатором ґрунтової мікрофлори БС «Солоактив». Органічна складова добрива забезпечує рівномірне та поступове надходження елементів живлення рослин при температурі від +2°С синергічно з азотом, а БС «Солоактив» сприяє прискоренню діяльності мікробіоти ґрунту.
Ефективність агроприйому підтверджена широким практичним застосуванням у виробничих посівах у різних зонах вирощування України та за кордоном. Комплексне поєднання органо-мінерального добрива «ВітаСтар РК+S» з КАС та БС «Солоактив» продемонструвало стабільні позитивні результати у ранньовесняному підживленні озимини, забезпечуючи рівномірний старт вегетації від контрольного варіанту (Варіант 1), вирівняність якісного споживання внесених елементів, які за холодних умов суттєво вплинули на розвиток культури (Варіант 2 та Варіант 3).
Схема внесення
1. КАС -28 (150 л/га);
2. КАС - 28 (150 л/га) + «ВітаСтар PK+S» (1 кг/га);
3. КАС -28 (150 л/га) + «ВітаСтар PK+S» (1 кг/га) + БС «Солоактив» (0,5 л/га).
Табл.1. Біометричні показники рослин пшениці озимої
Виходячи з вище викладеного, використання «ВітаСтар PK+S» (1кг/га) та БС «Солоактив» (0,5 л/га) сумісно з КАС забезпечило істотний приріст за розвитком вторинної кореневої системи (+87,5%), кількістю листків (+24,4%) та стебел (+40,0%) та пропорційним зростанням вегетативної маси (+48,2%) до генеративної (+35,7%) за холодних ґрунтово-кліматичних умов відповідно до самостійного внесення КАС.
Табл.2. Хімічні показники засвоєння елементів живлення пшениці озимої
Аналіз графіків хімічного забезпечення рівня стану рослин підтверджує забезпеченість елементами живлення пшениці озимої у період відновлення весняної вегетації. Вісь «Y» характеризує фізіологічний стан культури та її адаптивні можливості до зовнішніх умов середовища: чим вище значення показника, тим нижча спроможність рослини ефективно і безперешкодно засвоювати елементи живлення. Вісь «Х» відображає макро-, мікро- та ультрамікро- елементи живлення. Значення, розташовані нижче червоної лінії, свідчать про достатній або гранично-достатній рівень живлення рослини; значення вище червоної лінії – про дефіцит; показники на межі червоної лінії вказують на ризик швидкого формування дефіциту. Чим плавніше перепад червоної лінії, тим якість та період засвоєння елементів живлення вище.
Контрольний варіант (КАС-28) характеризується нерівномірним споживанням елементів живлення культурою: достатній рівень азоту за одночасного критичного дефіциту фосфора, калію та сірки, що призводить до загального дисбалансу хімічних показників і формування прихованого голодування культури.
У запропонованому варіанті КАС-28 (150 л/га) + «ВітаСтар PK+S» (1 кг/га) + БС «Солоактив» (0,5л/га) забезпечується рівномірне та поступове споживання елементів живлення. Азот знаходиться на достатньому рівні для подальшого живлення рослин, фосфор засвоюється виключно з органічних сполук органо-мінерального добрива «ВітаСтар PK+S», оскільки у вигляді неорганічних фосфоровмісних сполук з ґрунту він використовуватися не може за відсутності температури ґрунту нижче +8°С. Всі інші макро- та мікроелементи знаходяться у балансі, що сприяє оптимальному живленню рослин.
Отримані результати свідчать про практичну доцільність і високий потенціал даної технології, як одного з найбільш ефективних сучасних підходів до ранньовесняного підживлення озимини.
