ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ІНКРУСТАЦІЇ НАСІННЯ ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ КУЛЬТУР ФОСФОРОВМІСНИМИ ПРЕПАРАТАМИ НА ЧОРНОЗЕМАХ ЗВИЧАЙНИХ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ

С.М. Крамарьов, завідувач кафедри агрохімії, д.с.-г.н., старший науковий співробітник, професор, Дніпровський державний аграрно– економічний університет, м.Дніпро, Україна С. В. Фролов, асистент, Дніпровський державний аграрно– економічний університет, м.Дніпро, Україна О.С. Крамарьов, к.е.н., старший науковий співробітник, ДУ Інститут зернових культур НААН України, м.Дніпро, Україна К.О. Хорошун, заступник директора з наукової роботи ПП НКФ «Імпторгсервіс», м.Дніпро, Україна.

В системі удобрення всіх без виключення сільськогосподарських культур передбачається використання таких основних її елементів:

1. внесення добрив з осені під основний обробіток ґрунту або внесення їх весною під передпосівну культивацію;
2. проведення передпосівної інкрустації насіння;
3. внесення добрив при сівбі;
4. проведення прикореневого та позакореневого підживлень.

Однак, враховуючи стрімкий ріст цін на добрива і порушення їх паритету на вирощену продукцію, з цієї причини в господарствах не вносять добрива під основний обробіток ґрунту з осені і в зв’язку з пересиханням верхнього шару ґрунту, яке відбувається розпочинаючи з ранньої весни, зведено до мінімуму внесення добрив під передпосівну культивацію. Це пов’язано з тим, що внесені в ґрунт добрива за півроку і більше до початку сівби в значній своїй частині поглинаються ґрунтом, засвоюються ґрунтовими мікроорганізмами і до рослин надходить лише невелика їх кількість, якої не завжди вистачає для отримання запланованого врожаю. В результаті коефіцієнт використання поживних речовин з внесених таким способом добрив буде невеликий: азотних – 50%, фосфорних – 17%, калійних – 60%. Тому нині в системах удобрення в господарствах в основному використовують добрива для проведення передпосівної інкрустації насіння, рядкового удобрення і для проведення підживлень. Серед цих трьох елементів системи удобрення найбільшу віддачу приростом врожаю можна отримати за проведення передпосівної інкрустації насіння. В зв’язку з цим на вивченні ефективності цього елемента Проблеми та перспективи фінансового забезпечення відновлення економіки України 389 системи удобрення в посівах озимих зернових колосових культур і здійсненні економічної оцінки його використання й була зосереджена наша увага.

Методика проведення досліджень. Дослідження проводились впродовж 2016–2025 рр. на дослідному полі навчально–наукового центру Дніпровського державного аграрно–економічного університету в посівах ячменю озимого сорту Тутанхамон з 2016–2020 рр., а з 2021–2025 рр. в посівах пшениці м’якої озимої сорту Шестопалівка. Ґрунтовий покрив дослідного поля представлений чорноземом звичайним мало гумусним важко суглинковим на лесі. Основні агрохімічні показники цих чорноземів наступні: вміст гумусу варіює від 3,5 до 3,8% і з глибиною його вміст поступово зменшується. Валовий вміст азоту становить – 0,23%, фосфору – 0,12%, калію 2,4%. Кількість рухомих фосфатів (за Чириковим) складає 19,5 мг на 100 г абсолютно сухого ґрунту, вміст обмінного калію варіює в межах від 18 до 20 мг на 100 г ґрунт. В цьому ґрунті поряд з високим вмістом валових форм поживних речовин спостерігається низький вміст мінеральних форм азоту. Така ж сама закономірність характерна для рухомих форм фосфору і калію. Кількість водостійких агрегатів в орному шарі складає 40– 50%, у під орному –55–60%.

Клімат зони розміщення дослідного поля помірно–континентальний, характеризується посушливістю та нестійкими умовами зволоження. Ґрунтові води залягають на глибині 12–18 м, внаслідок чого рослини забезпечуються вологою в основному тільки за рахунок атмосферних опадів. За багаторічними даними метеорологічних станцій середньорічна кількість опадів складає 435 мм. Розподіл їх за інтенсивністю нерівномірний: взимку випадає 18% річної кількості опадів, навесні – 23, влітку – 37 і осінню –22%. Існує тісний взаємозв’язок зернової продуктивності із запасами продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під час сівби та сумою атмосферних опадів, які випали за осінньо–зимовий та весняно–літній період вегетації. Середньомісячна відносна вологість повітря становила: взимку – 84%, весною – 69, влітку – 66, восени – 78%, а середньорічна температура повітря становила – +7,9°С. Основний метод проведення досліджень – польові та лабораторно– польові досліди. Польові досліди проводились згідно прийнятих методичних вказівок і розміщувались в сівозміні в якій попередником ячменю озимого та пшениці озимої був соняшник. Площа посівної ділянки 60 м2 , облікової 30 м2 , повторність триразова. Розміщення варіантів в польовому досліді систематичне в одну смугу. Сівбу проводили сівалкою СН–16 з міжряддям Проблеми та перспективи фінансового забезпечення відновлення економіки України 390 15 см. Збирали врожай зерна у фазі повної стиглості прямим комбайнуванням малогабаритним комбайном «Sampo –150».

Економічну оцінку ефективності проведення передпосівної інкрустації посівного матеріалу фосфоровмісними препаратами проводили за ДСТУ 4526:2006 «Добрива. Методи оцінювання економічної ефективності».

Метою дослідження є розробка теоретичних, методологічних положень і практичних рекомендацій щодо оцінки економічної ефективності проведення передпосівної інкрустації насіння озимих зернових колосових культур фосфоровмісними препаратами, зокрема Дефенс С.

Результати проведених досліджень. На початку ХХ століття в зв’язку з розширенням використання мінеральних добрив, помітно зріс інтерес до вивчення впливу макро– і мікроелементів на процес проростання насіння. Із великого наукового експериментального матеріалу чітко видно, що увагу більшості дослідників було зосереджено на передпосівній обробці насіння озимих зернових колосових культур солями ортофосфорної кислоти. Це пов’язано з тим, що ці солі не створюють великого осмотичного тиску, бо вони мали відносно низький сольовий індекс і тому не проявляли негативного впливу на проростання насіння. Крім того фосфору, який входить до їх складу, належить особлива роль в обміні речовин, бо він є одним із найважливіших елементів живлення для проростання насіння. Саме він стимулює швидкий ріст зародкового корінця. В даному випадку чітко проявляється така закономірність: чим більше є в наявності доступного фосфору на старті, тим швидше рослина зможе самостійно добувати воду та поживні речовини з ґрунтового розчину в вегетаційний період. Нині встановлено, що первинне утворення органічних речовин в насінні, яке проростає, відбувається за участі в цих процесах фосфатів. Це стає можливим завдяки виключно важливій особливості солей ортофосфорної кислоти – здатності їх деріватів утворювати хімічні зв’язки, які є носіями значної кількості енергії в легко доступній формі.

Під час проростання взяти з ґрунтового розчину необхідну кількість рухомого фосфору у проростка немає такої можливості з двох причин: 1. низька концентрація ґрунтового розчину; 2. виділенні первинними корінцями ексудати мають низьку концентрацію і тому ще не здатні переводити ґрунтові валові форми фосфору в рухомі і як наслідок, проростки завжди відчувають дефіцит рухомих форм фосфору. Поряд з підвищенням схожості насіння і посиленням росту проростків передпосівна обробка його солями ортофосфорної кислоти позитивно впливає на подальші процеси життєдіяльності пшениці м’якої озимої та ячменю озимого. В зв’язку з цим передпосівна інкрустація насіння з введенням до складу бакової суміші Проблеми та перспективи фінансового забезпечення відновлення економіки України 391 фосфоровмісних препаратів знаходить все більше використання в агрономії і отримує широке впровадження в виробничих умовах.   

Дослідження проводилось в лабораторних умовах з врахуванням рівня вологозабезпечення та температурного режиму, що були наближені до природних. Для обробки насіння нами обрано фосфоровмісний препарат Дефенс С, який був розроблений професором Сергієм КРАМАРЬОВИМ і нині включений в «Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». В робочий розчин приготовлений згідно рекомендацій виробників у розрахунку 10 л водного розчину використаного для обробки однієї тони насіння вводилось 300 грамів фосфоровмісного препарату Дефенс С. З проведених лабораторних дослідів були обрані кращі варіанти, які перевірялась за своєю ефективністю в умовах польового досліду. Виконані дослідження показали, що поряд з підвищенням схожості насіння і посиленням росту проростків передпосівна обробка його солями ортофосфорної кислоти фосфоровмісного препарату Дефенс С позитивно впливає й на подальші процеси життєдіяльності рослин пшениці м’якої озимої та ячменю озимого. В зв’язку з цим передпосівна інкрустація насіння з введенням до складу бакової суміші фосфоровмісних препаратів нині знаходить все більше використання в агрономії.

За рахунок нанесеної на поверхню насіння додаткової кількості фосфоровмісного препарату Дефенс С, первинна коренева система і проросток пшениці м’якої озимої впродовж 20 діб не відчували дефіциту в рухомих формах фосфору, що давало їм можливість в майбутньому формувати потужну кореневу систему, яка в свою чергу поліпшила умови мінерального живлення рослин, що позитивно вплинуло на зростання приросту врожаю. За рахунок проведення передпосівної інкрустації насіння озимих зернових колосових культур було додатково отримано приріст врожаю зерна, який по рокам варіював в межах 0,15–0,20 т/га. За існуючої нині вартості 1 т зерна пшениці м’якої озимої 8,0 тис. грн, вартість отриманого приросту врожаю 0,2 т/га зерна становитиме 1,6 тис. грн. Вартість витрат пов’язаних з обробкою посівної гектарної норми насіння пшениці м’якої озимої 220 кг/га 300 грамами фосфоровмісного препарату Дефенс С становить 69,0 грн. Отриманий чистий прибуток за рахунок проведення передпосівної інкрустації насіння пшениці м’якої озимої фосфоровмісним препаратом Дефенс С становить 1660–69,0 = 1591 грн. В даному випадку вкладена в проведення передпосівної інкрустації насіння фосфоровмісним препаратом Дефенс С кожна гривна дає можливість отримати додатковий приріст врожаю зерна на суму 23 грн. Рівень рентабельності проведення передпосівної інкрустації насіння пшениці м’якої Проблеми та перспективи фінансового забезпечення відновлення економіки України 392 озимої фосфоровмісним препаратом Дефенс С доволі високий і становить 2305%. В зв’язку з цим передпосівна обробка насіння зернових колосових культур перед сівбою фосфоровмісним препаратом Дефенс С стала обов’язковим елементом системи удобрення озимих зернових колосових культур в виробничих умовах.

Висновок. З метою оптимізації фосфорного живлення рослин озимих зернових колосових культур в початкові фази їх онтогенезу перед сівбою посівний матеріал обов’язково обробляється фосфоровмісним препаратом Дефенс С нормою внесення 300 г/т насіння в комплексі з фунгіцидами, інсектицидами та плівкоутворювачем. За рахунок проведення такої передпосівної обробки посівного матеріалу додатково отримується приріст врожаю зерна озимих зернових колосових культур, який варіює в межах 0,15–0,20 т/га, чистий прибуток становить 1591 грн/га.

За матеріалами  ІI Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДНОВЛЕННЯ  ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ